В останній час у вітчизняній та зарубіжній психології все більше уваги приділяється дослідженням сім’ї. Вивчаються найрізноманітніші її характеристики та процеси, що в ній відбуваються: ступінь задоволення под-ружжя шлюбом [1], структура сімейних ролей [4], розподіл влади [5], дитячо-батьківські відносини [3], а також проблеми дітонародження.
Привертає увагу факт зростання віку молодих людей, які беруть шлюб, а також значна відстрочка появи у них дітей. На перший погляд, саме соціально-економічний стан є головним джерелом існуючої кризи сім’ї. Потреби та цінності матеріально-економічного рівня виходять сьогодні на перший план, посилилася гострота житлової проблеми. Та ми можемо спостерігати такі явища, як зниження рівня народжуваності та віддалення в часі на-родження першої дитини, у країнах із досить високим рівнем життя і більш стабільним економічним станом.
Дослідження проблеми народжуваності свідчать, що на репродуктивну поведінку молоді впливають особ-ливості формування орієнтацій на шлюб та сім‘ю, специфіка взаємин молодого подружжя, статусні домагання, ціннісні орієнтації. Потреба в подружньому житті у більшості молодих людей в даний час асоціюється тільки із щасливим шлюбом, який грунтується на коханні, довірі, повазі, взаєморозумінні подружжя та інших мораль-но-психологічних цінностях [4].
Основна причина зниження народжуваності до рівня, який не забезпечує збереження чисельності населення, в сучасних умовах полягає в тому, що задоволення потреби в дітях, у материнстві і батьківстві конкурує з низкою інших потреб.
В.М.Медков вказує на різницю між потребою в дітях, як деяким соціокультурним комплексом, котрий керує людською поведінкою, і ступенем її задоволення. За його даними, зараз різко впав рівень самої потреби в дітях. Для того щоб підняти рівень народжуваності у наших умовах, матеріальні блага вже не можуть відіграти ніякої ролі, тому що вони не можуть в принципі змінити цей соціокультурний комплекс, що сформувався, і який він називає потребою в дітях [2].
Буває так, що у випадку відмови від дітей індивід демонструє не свою обмежену потребу в дітях, а свої на-магання задовольнити якісь інші соціально-психологічні потреби, які стимулюються, до речі, суспільством. Тому потрібно говорити не про відсутність чи наявність потреби в дітях, а про силу “конкуруючих” потреб.
Крім того, народження дитини — акт прийняття батьками (батьком і матір’ю разом) всієї відповідальності за її долю перед своєю совістю і суспільством. Не кожна сучасна подружня пара може взяти на себе цю відпові-дальність. Розповсюджений варіант, коли в сім’ї з’являється дитина і батьки відразу ж перекладають турботу про неї на бабусь і дідусів, далі на дитячий садок, а потім на школу.
Наше життя постійно змінюється, ставлячи перед молоддю все вищі і вищі вимоги. Молоді люди повинні отримувати освіту, одружуватися, працювати і одночасно народжувати дітей. Можливо, відсунення в часі на-родження першої дитини є свідченням про більш свідоме керування своїм життям, про високу відповідальність перед оточуючими, перед собою та своїми майбутніми дітьми.
Ми припускаємо, що сьогоднішні проблеми соціально-економічного порядку відіграють певну роль у при-йнятті рішення молодою сім’єю про народження першої дитини, але не головну.
Материнське почуття, як підкреслюютьть психологи етологічного напрямку, включає в себе біологічне прагнення до материнства, видозмінене інтериоризованими соціальними нормами. Зарубіжні і вітчизняні дос-лідники відмічають тенденцію зміни ціннісних орієнтацій в суспільстві у бік гедонізму і індивідуалізму, які є протилежними цінностям материнства. В системі цінностей жінки материнство сьогодні займає незначне місце, а на перший план виходять цінності професійного, соціального, матеріального порядку та ін. [2]
Л.Б.Шнейдер, розглядаючи проблему свідомо бездітного шлюбу в контексті мотивації планування і регуляції дітонародження, вказує, що на рівні сім’ї спостерігається вплив таких факторів, як уява подружжя про задово-лення житлово-побутовими і матеріальними умовами, характер розподілу обов’язків, збіг рольових позицій чоловіка і жінки, їх відношення до образу життя, особливості відпочинку, міцність шлюбу, особливості пере-живання особистістю стадій становлення шлюбно-сімейних відносин. На рівні особистості Л.Б.Шнейдер виділяє наступні фактори: установка на дітонародження, любов до дітей, ставлення до випробувань, характер сприй-мання життєвих ситуацій, міра відповідальності. Та такі бездітні сім’ї (у більшості випадків жінки), відчувають сильний суспільний тиск, осуд і негативізм («без дітей неможна»). В цілому, з психологічної точки зору, позиція бездітності нічим не гірша за інші, якщо при цьому сама людина зробила свій вибір, несе за нього відповідальність і не відчуває психологічного дискомфорту та мук [5].
У науці немає єдиної точки зору, щодо біологічних законів, які заставляють людину мати дітей. Інстинкт статевого потягу в живій природі має єдину мету — розмноження, самовідтворення. У людини статевий потяг трансформувався і роздвоївся: з одного боку, за ним зберігається цільова репродуктивна функція, з другого, статевий акт сам по собі, без мети дітонародження, став для жінки спокусливим, тим, що приносить задоволення. Це привело до того, що другий аспект став витісняти перший (використовують протизаплідні засоби, удаються до переривання вагітності, зростає добровільна стерилізація). Якби безвідмовно спрацьовував біологічний механізм, то, можливо, кожна вагітність здорової жінки закінчувалась родами. Так, лише 24% росіянок і 1% шведок згідні з тим, що бути хорошою жінкою і матір‘ю — головне призначення жінки.[5]
Слід також відрізняти потребу самого індивіда в дітях і внутрішньосімейну (спільну — чоловіка і дружини, подружжя) потребу в дітях. Сім’я — соціальний інститут, і її життєдіяльність, функції, потреби регламентовані явищами іншого соціального порядку, ніж дії окремої особистості.
Ми вважаємо, що кожна сім’я бажає мати дітей, та у чоловіка і жінки, які відсувають у часі народження першої дитини, на наш погляд, збігаються чи переплітаються настанови, мотиви, ціннісні орієнтації, щодо ре-продуктивного вибору. Можливо, дана пара ще не до кінця усвідомила свою потребу в дітях, а у жінки існує потреба у професійному рості, чи то закінчення навчання, чи то цікава перспективна робота, яку вона не бажає залишати навіть на короткий час. Із ціннісних орієнтацій у такої молодої сім‘ї можуть переважати свобода дій, коло друзів, цікаве дозвілля над безумовною цінністю дитини.
Література.
1. Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовская Е.М. Социально-психологические методы исследования супру-жеских отношений. — М.: МГУ, 1987. — 119 с.
2. Кризис семьи и депопуляция в России («Круглый стол»). // Социс. — 1999. — №11. — С. 50—57.
3. Семья. Социально-психологические и этические проблемы. Справочник. / В.И. Зацепин, Л.М. Бучинская, И.Н. Гавриленко и др. — К.: Политиздат Украины, 1990. — 255 с.
4. Федоренко Р.П. Особливості формування орієнтацій на шлюб та сім’ю сучасної молоді. // Демографічна ситуація в Карпатському регіоні: реальність, проблеми, прогнози на ХХІ ст. — Чернівці — Київ, 1996. — С. 493—498.
5. Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений. Курс лекций. — М.: ЭКСМО—Пресс, 2000. — 512 с.
Заболотна Н.Л.
аспірант Інституту соціальної та
політичної психології АПН України